Геогрфія. 6 клас. Внутрішня будова Землі.

6 клас.   Тема: Внутрішня будова Землі.

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про внутрішню будову Землі та літосферу. Розвивати уміння працювати з картами та схемами підручника. Формувати самоосвітню та інформаційну компетентності.  Сприяти розвитку в учнів умінь і навичок дослідницької роботи, робити висновки. Поглиблювати екологічний світогляд. Виховувати любов до природи.

Обладнання: підручник, географічні атласи, схема «Внутрішня будова Землі», комп’ютер, мультимедійна установка.

Тип уроку: Урок – тренінг. Засвоєння нових знань.

Зміст уроку.

1.      Організаційний момент. Привітання, створення комфортної психологічної обстановки. Складання спільно з учнями правил поведінки під час занять (говорити коротко, правило «тут і зараз», не критикувати, правило «Вето», правило піднятої руки, толерантності).

2.      Повідомлення теми та мети уроку. Учні на аркушах паперу записують свої очікування від уроку. Учень – помічник збирає та кріпить на дошці у вигляді пірамідки.

Вчитель. Наша планета прекрасна і неповторна. З космосу вона виглядає перлиною, що світиться в чорному просторі Всесвіту. Високі гори, що увінчані шапками льоду та снігу, рівнини, зайняті зеленими лісами чи жаркими пустелями, вогні великих міст, сади й виноградники, блакитні ланцюжки річок, глибокі ущелини, неозора синь Світового океану, сліпуча білизна полюсів – все це створила матінка природа.

Хребтами горбились породи,

Ламався панцир кам’яний,

Мільйони літ сама природа

Ліпила вигляд свій земний.

  Які ж могутні сили створили цю красу? Відповідь на це питання ми дамо  в ході вивчення теми «Літосфера»

3.      Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності. Прийом «проблемне питання». Вчитель. З давніх давен, намагаючись пояснити влаштування світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни – Вулкана. В середньовіччі висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі і їхня мандрівка була для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу. Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи  певна мета? Спробуємо відповісти на ці питання разом.

4.      Сприйняття і осмислення нового матеріалу. Вправа «Дерево рішень».  Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі? (відповідаючи на запитання , учні пропонують різноманітні варіанти рішення, які записуються на дошці. Відповіді аналізуються та виокремлюються найважливіші.                                  

      Вправа «міні – лекція». Вчитель. Філософ Емпедокл (близько 490 – 430 рр. до н.е.) першим висунув припущення про те, що   внутрішні частини Землі знаходяться в розплавленому стані. Доказом він вважав діючі вулкани і гарячі джерела. (Емпедокл загинув під час дослідницької подорожі до кратера вулкана Етни). Про внутрішню будову Землі відомо мало. Усе ж на підставі даних науки вдалося встановити . що наша планета складається з трьох основних частин: ядра, мантії та земної кори. Верхній шар називають земною корою. Знайдіть дані про товщину земної кори у підручнику. (Учні знаходять відповідь у підручнику, зачитують.) Товщина земної кори різна і залежить від рельєфа. Найпотужніша вона на материках, найтонша під океанами.                                                                 

           Накреслимо схему «Внутрішня будова Землі» в зошитах. (Учні креслять схему, користуючись схемою в підручнику, атласу, слухаючи розповідь вчителя).     

           Назвіть наступний у глибину шар. Яка його потужність?                                    

     Вчені вважають, що в складі мантії є залізо, кремній і магній. Речовина мантії має дуже високу температуру + 2900˚С. Мантія у перекладі з латинської означає «покривало». Учені вважають, що речовина мантії тверда, але одночасно пластична і розжарена.                                                        Який далі знаходиться шар?  Далі розміщується ядро, яке складається з заліза з домішками кремнію. Температура досягає +4000˚С, а в центрі доходить до +5000˚С. Учені виявили, що на глибині 3000км відбувається різкий стрибок речовини, яка поводиться, як рідка та газоподібна.

5.      Рухавка « Вітер». Учні встають з місць та імітують рух дерев під час вітру. Подув тихий вітерець. Зашелестіли листочки, захитались гілки. З часом вітерець став сильнішим. І вже гілки дерев хитались і торкались одна одної. Раптом вітер стих, стало чутно як гудуть бджоли.  (Після хвилинки відпочинку учні займають свої місця).

6.      Вправа «Географічний тренінг».  Відповіді на запитання з використанням схеми «Внутрішня будова Землі», тексту параграфа. (слайди)                                                

      - З яких основних шарів складається наша планета?                                                 

      - Чим різняться ці шари між собою?                                                                               

      -   Які головні особливості ядра?                                                                                     

      - Які головні особливості мантії?                                                                                

      -  Що називають літосферою?

7.       Розповідь вчителя. В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 км. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33м вглиб Землі температура підвищується на 1 градус. Збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами – сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням вчені знають про Внутрішню будову Землі значно більше.                                             

8.      Прийом «Творча лабораторія». (робота в парах). Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень перебуває на суші, інший – у батискафі на дні океану. Визначте, крізь які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами? Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття.

9.      Закріплення знань та вмінь.  Тест. (слайди)  Учні опрацьовують тести та здійснюють самоперевірку.                                                                              

      Прийом «Ланцюжок». Учні по черзі називають ознаки або характеристики, що пов’язані з темою «Внутрішня будова Землі».    Прийом «Незакінчене речення» (слайди). Доповніть фрази…

10.  Підсумок уроку. Вправа «Мікрофон». Учні називають про що вони дізнались на уроці. Чи справдились їх очікування? Вчитель виставляє оцінки та мотивує їх.

11.  Домашнє завдання. Опрацювати параграф підручника. Вивчити терміни, поняття. Скласти 5 запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.